Мінеральні адсорбенти

Палигорськіт

Палигорськіт (в лат. транскрипции: Palygorskit, Palygorskite) отримав свою назву від імені Палигорської ділянки великого Пермського гірського округу, де в 1860 році його було вперше знайдено. Мінерал також отримав образні назви “гірська шкіра” та “гірська пробка”.

Палигорськіт являє собою водний алюмосилікат магнію, приблизна хімічна формула: Mg₅H₂[Si₈O₂₂](H₂O)₆*2(H₂O).

За кристалічною структурою — це проміжний тип між так званими стрічковими та шаровими силікатами. Агрегати палигорськіту мають зплутано-волокнисту та шкірясту будову, зустрічається у вигляді корок. Кристали палигорськіту моноклінної системи мають вигляд тонких волокон білого, світло-сірого, іноді розуватого або жовтуватого кольору.

Як і монтморилоніт, палигорськіт відноситься до класу високодисперсних мінералів, що мають розвинену питому поверню і здатність до катіонного обміну. На відміну від монтморилоніту, кристалохімічна будова палигорськіту зумовлює присутність в ньому цеолітних каналів, тобто порожнин у тілі кристалу, що дозволяє поглинати малорозмірні молекули таких речовин, як вода, аміак та ін.

Твердість за мінералогічною шкалою складає 2-2,5; після прокалювання вона значно підвищується. Щільність складає 2000-2300 кг/м³. При нагріванні поступово втрачає воду.

Палигорськіт утворюється, головним чином, під час вивітрювання гірських порід, багатих на магній. Зустрічається у складі осадкових порід в вигляді гнізд, тонких прошарків та рідко – у вигляді окремих великих родовищ.

Палигорськітові глини мають дуже широкий спектр використання і, зокрема, застосовуються:

• як адсорбент для очищення та освітлення рідин (вино, сік та ін.) у виноробній та харчовій промисловості;
• як адсорбент для очищення жирів, олій та технологічних олив/мастил;
• у складі фармацевтичних препаратів в якості наповнювача та адсорбенту;
• в якості гігієнічних підстилок для тварин та ін.