Глини є одним з найбільш поширених типів гірських порід, що складає до 11% загального об’єму земної кори. З ними часто доводиться мати справу під час зведення фундаментів будівель та будівництві різноманітних інженерних споруд. Вони скрізь використовуються як сировина для виробництва кераміки, цегли, цемента, а також у якості наповнювача при виготовленні гуми, папіру, бурових розчинів та інш.
Глини мають високу адсорбціонну здатність, і завдяки цьому вони успішно використовуються для очищення мастил, олій, фарб, вина, відбілювання тканин, а також у якості природних екологічних бар’єрів для боротьби з розповсюдженням техногенних забруднень.
Ця властивість глинистих порід безумовно викликає величезний науковий та практичний інтерес, оскільки дає змогу здійснювати ефективну очистку різноманітних речовин.
Дивовижні властивості глинистих порід багато в чому визначаються кристалохімічними відмінностями глинистих матеріалів та їх високою дисперсністю (тобто, надзвичайно малим розміром частинок). Найбільш типовим прикладом особливого кристалохімічної будови можуть слугувати монтморилоніт та палигорськіт, останній з яких відноситься до змішаношарових глинистих матеріалів та має роздвижну кристалічну решітку.
При гідратації цих мінералів (під час взаємодії з водою) молекули води можуть входити в проміжки між елементарними шарами кристалічної решітки і значно роздвигати їх. Глинисті мінерали мають високу здатність до іонного обміну, тобто до заміни частини іонів на поверхні та в кристалічній решітці на іони, що надходять із розчину.
Зазначені особливості глинистих матеріалів, водночас з їх високою дисперсністю, зумовлюють дуже велику адсорбціонну здатність – властивість активно поглинати різноманітні речовини та хімічні елементи із розчинів.